Nasty

не сприйміть за повчання.

чи задумувались ви колись над тим, що зовні не зовсім ідеальну жінку чоловіки можуть назвати красунею і впасти до її ніг. чому вас, першу красуню в школі, хлопці обходили стороною, а її, з непоказною зовнішністю, не обділяли увагою і життя своє вона влаштувала краще вас?

а все дуже просто: вона цікава співрозмовниця, її руки пахнуть корицею та ваніллю, вона щодня різна, і щодня СПРАВЖНЯ!

він поступиться жінці місцем в автобусі, неважливо скільки їй років - три чи сімдесят три.

він дотримається свого слова, і відповідатиме за свої вчинки, не перекладаючи вину на когось.

він не буде в присутності жінки обговорювати інших жінок.

ідеал!!!

міняю кваліфікацію на "юрист-психолог")) консультації в приватному порядку))

що ж робити: двоє зовсім несумісних людей умудрились зустрічатись 4 роки, а тепер залишились на роздоріжжі і обоє таємно один від одного питають у мене поради, як то я все на світі маю знати. серце кричить: "Кидай її, бо вона задрала не тільки тебе, а й мене своєю непристосованістю до життя". а її, як малу дитину, вчу дорослим речам типу компромісу, пристосуванню. халепа ще та для бідного хлопця, де ж він знайшов таке чудо???!!! Бодік, я з тобою!!!

я - не ти, і подібного не дозволю. це одвічне недотримання слова мене колись доведе!!!

не так, як в усіх. романтика власного калібру. напади істерики вкупі з шаленством почуттів. обмаль чудових "на паспорт щасливих" фото та замок, розмальований в цяточку, на мосту. і нехай мої подруги виходять заміж, а я - ні. і нехай їх сторінки вконтакті рясніють любовними повідомленнями. мене влаштовує 99% усього безглуздя, що ми називаємо стосунками.

чия любов сильніша - спірне питання!

минулий рік, чесно кажучи, не вразив особливою активністю подій. най-най, як завжди, ЗИМА, коли мене підміняє мій не найідеальніший близнюк і псує життя усім, хто попадеться під гарячу руку. із наслідками минулої зими не можу справитись і досі (його переслідування часом жахають, ну і бувають же люди...)

весна, звісно, розставила все на свої місця. мали місце обіцянки любити вічно та інший юнацький максималізм, пережити який доводиться кожному.

літо... літо!!! ЗНО, екзамени, випуск, вступ, гульки! коментарі зайві))

осінь... відчай, зневірення. могла б захистити дисертацію на тему: "корупція і людська підлість, її вплив на майбутнє держави".

коротко, стисло, влучно...

минулий рік, чесно кажучи, не вразив особливою активністю подій. най-най, як завжди, ЗИМА, коли мене підміняє мій не найідеальніший близнюк і псує життя усім, хто попадеться під гарячу руку. із наслідками минулої зими не можу справитись і досі (його переслідування часом жахають, ну і бувають же люди...)

весна, звісно, розставила все на свої місця. мали місце обіцянки любити вічно та інший юнацький максималізм, пережити який доводиться кожному.

літо... літо!!! ЗНО, екзамени, випуск, вступ, гульки! коментарі зайві))

осінь... відчай, зневірення. могла б захистити дисертацію на тему: "корупція і людська підлість, її вплив на майбутнє держави".

коротко, стисло, влучно...

мої друзі та вороги (як каже Оля Фреймут), хочу побажати вам в наступному році стати трішечки кращими, ніж ви є зараз, здоровішими та сильнішими ( як би по-перфекціоністськи це не звучало)! хочеться, щоб кожен отримав те, на що дійсно заслуговує. нехай кожна оселя наповниться теплом та затишком.

люблю вас!

Анастасійка.

що не кажіть, а думки мають здатність матеріалізуватись!!! варто лише згадати, лише подумати, лише припустити - на тобі: це трапляється в реалі чи людина, про яку йшлось, дає про себе знати і все починається з початку. але чи треба це тобі - ось у чому питання!

тууууууууууууууупппппппппоооооооо!!!